Ендокринна хірургія

Ендокринна хірургія – це дуже тонка та відповідальна галузь хірургії, що стосується різних органів людини в різних анатомічних ділянках, які виробляють гормони. Вона об'єднує в собі сукупність проблем ендокринології, онкології із застосуванням традиційної та ендоскопічної техніки. Такі операції вимагають надзвичайно точних рухів і досконалих знань анатомії.

Завдяки кваліфікації та багаторічному досвіду наших лікарів ми успішно працюємо з пацієнтами з найрізноманітнішими захворюваннями ендокринної системи. До неї відносяться такі органи, як щитоподібна залоза, надниркові залози, паращитоподібної залози, гіпофіз та інші.

Щитоподібна залоза

Найбільший та один з найважливіших ендокринних органів, що секретує гормони, які впливають на всі без винятку процеси в організмі. Основний напрямок дії тиреоїдних гормонів – енергетичне «підживлення» усіх видів діяльності людини: як фізичної, метаболічної, травної, сексуальної, так і психо-неврологічної. Патологія щитоподібної залози може стосуватися змін її анатомічної структури (поява вузлів, зоба, виражене збільшення або зменшення її об’ємів) та/або змін у синтезі гормонів.

При захворюваннях щитоподібної залози спостерігаються суттєві коливання ваги, порушення сну та артеріального тиску, задишка, дискомфорт в області шиї. Ці симптоми не є специфічними та можуть виникати при інших захворюваннях, однак потрібно виключити патології щитоподібної залози, особливо в деяких групах пацієнтів, які:

• мають близьких родичів з патологією щитоподібної залози;
• були дітьми на момент аварії на ЧАЕС;
• хворіють на цукровий діабет або мають інші ендокринологічні захворювання;
• мають інші аутоімунні захворювання (ревматологічні, алергічні).

Діагностика полягає в проведенні первинного огляду пацієнта, консультації, УЗД щитоподібної залози, а також проведенні лабораторних аналізів (аналіз крові на тиреотропний гормон (ТТГ) та антитіла до тиреопероксідази (АТПО)).

Найбільш поширені захворювання щитоподібної залози, що трапляються в ендокринологічній практиці: вузловий зоб, гіпотиреоз, тиреотоксикоз, аутоімунний тиреоїдит, дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса), рак щитоподібної залози.

Наднирники

Ці два невеликих органи знаходяться над нирками (тому мають таку назву), проте функціонально не мають з ними нічого спільного. Вони виробляють дуже важливі гормони (адреналін, норадреналін, кортикостероїди, андрогени), що регулюють в організмі рівень артеріального тиску та водно-сольовий баланс, обмін речовин, впливають на статеві функції та вторинні статеві ознаки.

Коли лікар може запідозрити хворобу наднирників?

• При тяжкій артеріальній гіпертензії (високі цифри артеріального тиску, погана компенсація на фоні трьох і більше гіпотензивних препаратів, у випадках ускладнень –інсульти, інфаркти, аритмії);
• при кризовійгіпертонії;
• при виявленні низького рівня калію крові або підозрі на це (судоми, м'язова слабкість, відчуття «повзання мурашок»);
• при випадковому виявленні пухлинних утворень в проекції надниркових залоз за результатами комп'ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії або ультразвукового дослідження;
• якщо у ваших родичів є захворювання надниркових залоз;
• якщо ви різко набрали вагу, з'явилися смуги розтягнення, надлишковий ріст волосся, стоншення шкіри.

З огляду на те, що наднирники виробляють кілька важливих гормонів, а їхня робота контролюється гіпофізом, то перевіряти всі гормони не зовсім коректно та дуже дорого. Отже лікар-фахівець залежно від клінічної ситуації обирає певні дослідження, що повинні виконуватися за строго визначеними показаннями.

Паращитоподібні залози

Анатомічно паращитоподібні залози, яких зазвичай 4, знаходяться на задній поверхні щитоподібної залози, чим і пояснюється їхня назва. Вони виробляють паратгормон, що в нормі регулює обмін кальцію в організмі. У деяких випадках секреція цього гормону підвищується, що призводить до розвитку гіперпаратиреозу.

Якщо рівень кальцію при цьому підвищений, то мова йде про первинний гіперпаратиреоз, якщо нормальний або знижений – то про вторинний гіперпаратиреоз, що найчастіше обумовлений дефіцитом вітаміну Д та/або зниженням функції нирок і розвитком хронічної ниркової недостатності.

У деяких випадках (частіше після операції на щитоподібній залозі) функція паращитоподібних залоз може значно знижуватися та може виникати гіпопаратиреоз, наслідком якого є значне зниження рівня кальцію в крові. Розрізнити ці два стани вкрай важливо, адже в першому випадку лікування буде хірургічне (виключно вузьким фахівцем – ендокринним хірургом), а в другому – медикаментозне.

При порушенні функцій паращитоподібних залоз виникає:

• стомлюваність, депресія, порушення сну;
• наявність сечокам'яної, жовчнокам'яної хвороби, виразкової хвороби шлунка, гастритів;
• наявність остеопорозу (зниження щільності кісткової тканини) та/або переломи кісток в анамнезі;
• сухість у роті, спрага, часте сечовипускання;
• судоми, відчуття повзання «мурашок», оніміння рук, обличчя.

На першому етапі обстеження паращитоподібних залоз лікар призначає аналізи на рівень кальцію крові (загального та іонізованого), рівень паратгормону крові, рівень фосфору, креатиніну, вітаміну Д.

Гіпофіз

Гіпофіз – центральний керуючий орган в ендокринній системі, маленька залоза розміром з горошину, що знаходиться в головному мозку та секретує кілька гормонів, які, в свою чергу, регулюють роботу щитоподібної залози, надниркових залоз, статевих залоз, процеси росту та обміну речовин.

Симптоматика захворювань, що можуть бути викликані патологією гіпофіза, вкрай різноманітна. Це і патологія росту, і порушення менструального циклу, і статевої функції. Часто лікарі досліджують ці гормони, щоб виявити основну причину хвороби – гіпофіз або периферичну ендокринну залозу.

Анатомічно у випадках виконання МРТ головного мозку (менш показово – рентгенограми черепа та комп'ютерної томографії черепа) можуть проявлятися об'ємні утворення (частіше аденоми) гіпофіза або, навпаки, зменшення гіпофіза та синдром «порожнього турецького сідла».

Турецьке сідло – це кісткова структура, ямка черепа, де в нормі знаходиться гіпофіз. Така назва виникла давно, ще до використання МРТ-діагностики, коли виконувалася виключно рентгенографія черепа. Зазвичай такі зміни супроводжувалися недостатністю гормонів гіпофіза. Сьогодні термін «порожнього турецького сідла» втратив своє значення, тому що не несе додаткової інформації. Після випадкового виявлення структурних аномалій гіпофізарної зони лікар-ендокринолог, спираючись на клінічну картину та наявну симптоматику, призначить обстеження декількох гормонів (адже визначення всіх буде занадто дорогим).

Лікування захворювань гіпофіза залежить від наявної гормональної патології, а в разі виявлення пухлин – від їх розмірів і можливих уражень сусідніх структур. Деякі хвороби, наприклад, пролактінома (аденома гіпофіза, що секретує пролактин), добре лікуються медикаментозно, інші (наприклад, аденоми, що секретують АКТГ або гормон росту) вимагають хірургічного лікування та можливого опромінення даної зони.

Дізнайтеся більше про сучасний операційний блок хірургічного центру CitiDoctor.